"Щоб бігали документи, а не люди": про Paperless в Україні говоримо з Янікою Мерило

Яника Мерило. Фото: aif.ua

В Україні триває цифровізація державних послуг і впроваджується сервіс Paperless — перехід від паперової документації до електронних баз даних. Зміни у цій сфері заплановані глобальні.

Так, 11 червня набув чинності закон, за яким страховий стаж фіксуватиметься в електронному вигляді. Запустили електронні листи непрацездатності: до системи підключили 250 лікарень, і вже з 1 вересня всі медустанови країни почнуть видавати електронні лікарняні. А жителям тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу стала доступна послуга єМалятко.

17 червня Верховна Рада в першому читанні попередньо підтримала законопроєкт "Про особливості надання електронних публічних послуг" з формулюванням "прийнятий за основу зі скороченням терміну підготовки". Коли документ ухвалять остаточно, держструктури втратять право запитувати у громадян документи в паперовому вигляді.

Про деталі діджиталізації країни у програмі "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом" говорить радниця міністра цифрової трансформації України Яніка Мерило.

Ведучий програми — Микола Сирокваш.

— Які нововведення у галузі діджиталізації послуг в Україні є вже зараз?

— Мені здається, можна з гордістю сказати, що діджиталізація — сфера, де у нас відбувається досить багато позитивного. І якщо все вийде супер (а воно повинно вийти), жителі отримуватимуть послуги або тільки електронні, якщо їм так зручно, або вже не питатимуться непотрібні довідки.

Зараз ми носимо туди-сюди дуже багато непотрібних документів. Змінити реєстрацію місця проживання, отримати довідку про склад сім'ї, яка людині зовсім не потрібна, надати паспорт — це все повинно бути або в електронному вигляді, або документи повинні надавати незалежно від людини. Нехай, як ми говоримо, бігають документи, а не люди.

Мета ухвалення цього законопроєкту — щоб у 2024 році були стовідсотково електронні послуги. Може, [у паперовому вигляді] щось залишиться, але мета — 100%. Це означає — все можна буде отримати в електронному вигляді, й реєстри обмінюватимуться самі. Держоргани повинні звертатися до баз даних, а не до людини.

— Що стало відправною точкою? Можливо, враховується досвід інших країн?

— Дуже хороший приклад — Естонія, яка, можна сказати, на 100% електронна. Я не пам'ятаю, коли я там бачила востаннє чиновника, тому що він мені не потрібен, я йому не потрібна. Багато в чому ми беремо приклади і з Великої Британії.

Але треба визнати, що Україна — перша країна, де цифровий паспорт вже дорівнює справжньому паспорту.

Беремо кращі приклади, як ID-карта, як "Трембіта" — це обмін документами. Беремо найновіше, зручне для людини.

— Додатки для передачі персональних даних захищені. Але наскільки люди можуть бути спокійними за передачу своїх даних?

— Важливо розуміти, що дані можуть вийти тільки з тих реєстрів, де вони зберігаються. "Дія" не зберігає баз даних, вона їх не має. Наприклад, потрібно надати електронний паспорт: робиться запит до реєстру Міграційної служби, і отримують інформацію з цього конкретного запиту. Немає великої бази даних, яку можна зламати. Те, що ми робимо через "Дію", не зберігається.

Тоді вже питання — чи можна зламати бази даних інших служб. Але завжди кібербезпека повинна йти пліч-о-пліч. Створюємо електронні бази та максимально захищаємо їх. Щоб людина і сама могла контролювати, наприклад, який чиновник запитує інформацію.

— Щодо програми "Дія". Які документи незабаром можуть там з'явитися і які послуги стануть ще доступнішими?

— Якщо ми повноцінно впровадимо те, що запустили, буде дуже великий пласт документів мінімізовано.

По-перше, можна змінити місце реєстрації або місце проживання онлайн, ця послуга сьогодні дивовижно затребувана. По-друге, реєстрація ФОП (фізична особа — підприємець, — ред.) онлайн, вже половина ФОП реєструється онлайн, але мета — не половина, а набагато більше. Це і єМалятко, успішна комплексна послуга: при народженні дитини можна вже не збирати 8 різних документів, а одразу зареєструвати дитину та отримати все, що потрібно для ідентифікаційного коду тощо. Це й електронний цифровий підпис, це електронний документообіг.

Почали цифровізацію тих послуг, де основна вимога — ходити, приносити, отримувати. І це дуже великий відсоток від усіх послуг, які надають сьогодні. Але [паперові документи] не треба надавати, їх можна мінімізувати.

— Які результати роботи сервісу єМалятко — зокрема й надання послуги жителям тимчасово непідконтрольних територій?

— На сьогодні батьки вже 80% новонароджених дітей користуються послугою єМалятко. Вона набагато спрощує процедуру (на підконтрольних і непідконтрольних територіях): не треба ходити до різних держустанов, отримувати та надавати довідки. Рекомендуємо користуватися послугою єМалятко, щоб не треба було пересуватися до різних населених пунктів.

— Можливо, ви маєте статистику, на яких позиціях ми перебуваємо, якщо порівнювати діджиталізацію в Україні та інших країнах?

— Дуже різні показники. Скажімо, на 60-му місці в світовому рейтингу — це добре чи погано? Добре, тому що ми були там місць на 30 нижче ще кілька років тому. І це показує, що у нас тенденція дуже правильна. Погано, тому що це показує, що у нас ще маленький відсоток послуг онлайн, і те, що є проблеми з доступом до мережі. Наша мета — щоб до 2024 року був доступний інтернет у всіх населених пунктах. Це й на трасах, на залізниці тощо.

Ми в міжнародних рейтингах невисоко, але все ж таки за ними ми бачимо, що є позитивна тенденція. І ми на непоганих місцях за відкритими даними й за електронною участю там — у двадцятці.

— А які послуги вже найближчим часом, можливо, з'являться конкретно для українців, які зараз перебувають на непідконтрольних Україні територіях?

— Наприклад, послуга, яка доступна, — це також отримати підтримку ФОП (виплата підприємцям, яка була). Поки ми не можемо анонсувати того, що ми запустимо. Хочемо бути впевнені, що ті послуги, які вже запустили, працюють повноцінно.

Читайте також: Електронні лікарняні та трудові книжки — успіхи цифровізації в Україні (ВІДЕО)

Прямий ефір