Чорний ринок озброєння і чи є на ньому HIMARS: інтерв'ю з Грабським

Сергій Грабський. Фото: rbc.ua

Чутки про “розкрадання” та “перепродаж” Україною військової допомоги Заходу — ворожа пропаганда. Вкрасти артилерійську ракетну систему HIMARS ("Хаймарс") неможливо, оскільки вона обладнана GPS-навігацією, а отже ретельно відстежується зі супутника. І у разі "перепродажу" така система буде заблокована, і перетвориться на металобрухт. Про це в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA заявив військовий експерт Сергій Грабський.

— Чому західні країни затягували з поставками серйозного озброєння, яке могло б ще до 24 лютого змінити перебіг подій?

— Говорити, що нам затягували з передачею озброєння було б неправильно. Бо нам таки постачали озброєння в тих обсягах, які вважалися достатніми для ведення оборонних операцій. Я говорю, в першу чергу, про протитанкові ракетні комплекси Javelin ("Джавелін") та деякі інші види озброєння.

Крім того, вже тоді поступово українська армія переходила на нові стандарти управління та зв'язку. Ми вже застосовували нові протоколи ведення повітряної розвідки, використовували безпілотні літальні апарати ширшого масштабу тощо.

Знову ж на початку війни багато хто просто не вірив, що Україна вистає у цій боротьбі. Західні партнери не бачили сенсу тоді передавати важке озброєння, яке, на думку багатьох аналітиків, могло потрапити до рук росіян. Тому нам передавали озброєння, яке дозволяло вести й партизанську війну, і бої тактичного характеру. Це були протитанкові та протиповітряні засоби.

Поступово, з нарощуванням активності бойових дій та розумінням того, що Україна все-таки вистояла, і може боротися, ухвалювалося рішення про надходження та надання нам все більш сучасних та потужних систем озброєння.

Однак є ще одне “але”: останні 30 років Європа та весь цивілізований світ не готувалися до такої війни, яка розпочалася 24 лютого. Тому навіть наявних запасів готового до експлуатації озброєння та бойової техніки просто замало. І для того, щоб відновити, відкалібрувати, привести до експлуатаційного стану, потрібен був час. Саме з цим пов'язано те, що ми тільки зараз почали отримувати сучаснішу зброю західних стандартів.

Але при цьому не слід забувати, що нам у досить великій кількості передавали [радянське] озброєння з країн колишнього Варшавського блоку. Зараз ми використовуємо те озброєння та ту бойову техніку, експлуатацію яких ми можемо забезпечити. Я говорю про техніку радянських зразків, включаючи авіацію. І поступово розгортаємо інфраструктуру для забезпечення експлуатації більш сучасних видів озброєння та бойової техніки. І хочу зазначити, що саме четверте засідання конференції “Рамштайн” було присвячене стандартизації, розгортанню цієї системи.

— Паралельно із постачанням західного озброєння в Україну пішли розмови, що, умовно, Javelin, HIMARS можна вже купити на чорному ринку. Що ви про це думаєте?

— Вважаю, що це чергова інформаційно-психологічна операція нашого ворога не лише проти України, а й проти всього цивілізованого світу.

Безперечно, крім відкритої фази війни, противник продовжує вести гібридну війну. І він таким чином намагається дискредитувати Україну та зупинити чи хоча б применшити обсяги постачання озброєння, яке йде до нашої країни.

HIMERS як високоточне озброєння має свої системи GPS-навігації. І ми пам'ятаємо, що трапилось із комбайнами, які відвезли військові чеченці до себе на батьківщину з нашої Херсонської області. Комбайни просто зупинилися. Така сама ситуація і з HIMERS — їх просто неможливо вкрасти.

Щодо Javelin, а чому тільки Україна? Чорний ринок озброєння існував завжди, і таке ж озброєння можна було купити з афганським або американським маркуванням та іншими.

Тобто заперечувати наявність чорного ринку не можна, але звинувачувати в цьому Україну буде зайве, бо ми можемо розповісти про експлуатацію кожної одиниці техніки на сьогоднішні.

— Окрім програм з передачі та продажу зброї ЗСУ, що ще необхідно для того, щоб процеси деокупації найближчим часом проходили успішно?

— Так, процес окупації — дуже важливий процес. З вмотивованим особовим складом у нас все гаразд. Але за співвідношенням озброєння та бойової техніки ми поки що відстаємо від Російської Федерації. Але не стоїть питання, щоб ми мали таку саму кількість танків чи літаків, чи артилерійських систем. Йдеться про постачання та створення додаткових запасів озброєнь. Озброєння дає можливість забезпечити перевагу і розгром противника.

Тому я сказав би так: усе, що нам поставляється, потрібно збільшити ще, як мінімум, у чотири рази, щоб ми могли говорити про адекватні терміни деокупації нашої території та для виконання наступальних завдань.

— Світова спільнота каже, що постачання зброї триватиме. Ви бачите якісь ризики того, що цей процес може бути припиненим?

— Кремль став заручником своїх пропагандистських штампів про те, що хтось може бути стомленим війною в Україні, хтось не усвідомлює ситуацію. Була політична заява глав провідних країн світу про всіляку підтримку України — ця політична заява пролунала на найвищому рівні, тобто скасувати її не можна.

Крім того, пропагандисти Кремля ніяк не можуть зрозуміти, що постачання озброєння — це підтримка економіки цих країн. Тому зброя надходитиме у великих обсягах, адже запущено процес загальної модернізації. Наприклад, до нас надходить на озброєння бойова техніка колишніх країн Варшавського договору, а вони одержують уже сучаснішу техніку. Тобто ланцюжок запущений і зупинити його вже не можна. Цей процес має і політичне, і економічне підґрунтя, тому тут говорити про якусь втому вже безглуздо.

— 27 липня з'явилася інформація у ЗМІ, що з Ірану до Російської Федерації вилетів спецборт, який раніше доставляв безпілотники до Ефіопії. Чи може Іран заповнити ті технології, яких немає у Росії на противагу тим технологіям, які з'являються в армії України?

— Ні звичайно. По-перше, ті безпілотники, які передає Іран Росії, — це копії досить старих моделей американських та ізраїльських безпілотників. По-друге, найважливіший аспект — російська армія немає методик, процедур і алгоритмів масового використання цих безпілотників у бойових діях. Для цього також треба вчитися.

Тож навіть 100-200 таких безпілотників не змінять ситуацію на полі бою.

Читайте також: Перевага у війні, нова фаза "спецоперації" та "Хаймарси" проти "Ураганів": інтерв'ю з військовим аналітиком Михайлом Самусем

Прямий ефір