Людський вимір "Кримської платформи": інтерв'ю з представником президента в АРК Антоном Кориневичем

Участь у саміті "Кримської платформи", який відбудеться в Києві 23 серпня, офіційно підтвердили вже 28 держав. Україна очікує участі ключових міжнародних партнерів.

"Уже 28 держав підтвердили участь у саміті "Кримської платформи". Це буде безпрецедентний міжнародний захід в історії України. Ще ніколи стільки держав не збиралося в Україні для проведення подібного заходу", — повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Зараз майже узгоджено Кримська декларація — підсумковий документ саміту, який зафіксує принципово важливі для України положення.

"Цей результат підтверджує, що нам вдалося сформувати ядро ​​міжнародної коаліції за звільнення Криму", — переконаний Кулеба.

Міністр наголосив, що саміт не буде одноразовою подією. Здійснюватиметься регулярна робота на багатьох рівнях. Зараз, за ​​його словами, розробляють довгострокову концепцію роботи "Кримської платформи" за п’ятьма пріоритетними напрямами:

• політика невизнання;
• санкції;
• безпека в Азово-Чорноморському регіоні;
• захист прав людини та міжнародного гуманітарного права;
• екологічні та економічні наслідки окупації Криму Росією.

Крім того, вже 180 фахівців із 33 країн готові брати участь в експертній мережі "Кримської платформи". Мережа об'єднає представників українських та іноземних неурядових організацій, а також правозахисників, які спеціалізуються на проблемах, пов'язаних з окупацією Криму Росією.

"Ще ніколи в історії України жодна тема не об'єднувала таку кількість аналітиків і світлих голів для спільного пошуку рішень проблем російської окупації півострова. Переконаний: такий високий інтерес до мережі вже на старті свідчить, що експерти відчувають: "Кримська платформа" — це реальний механізм, який матиме довготривалі наслідки для України та світу", — зазначив Кулеба.

Детальніше про саміт і його значення для України у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" говорить постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим (АРК) Антон Кориневич.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Менше місяця залишилося до великого міжнародного форуму "Кримська платформа". На саміт покладають надію як в окупованому Криму, так і на материковій частині Україні. Але звучить і критика. Хотілося б розвіяти міфи, що, мовляв, на "Кримській платформі" просто поговорять, але до результату це не призведе. Чому це має призвести до результату? І до якого саме?

— Дуже важливо, що кримчани, наші громадяни, які проживають постійно в Криму, дійсно стежать за тим, що відбувається в Києві, на підконтрольній урядові України території. Дійсно сподіваються на те, що ми далі йтимемо цією непростою дорогою до деокупації та реінтеграції Криму.

Можна багато критикувати. Але, думаю, всім видно, що протягом останніх двох років зроблено дуже багато саме на шляху до деокупації та реінтеграції. Нам об'єктивно не вистачало "Кримської платформи". Можна мати суб'єктивне судження, політичні оцінки, але це факт.

Коли ми говоримо про роботу щодо Криму на зовнішньополітичній арені, то говоримо про те, що міжнародні організації — кожна з них має якийсь свій вузький мандат. Відповідно, в межах Генасамблеї ООН, в межах ПАРЄ ми можемо говорити лише про певні секторальні речі. Платформи, місця, де б ми говорили про все, що стосується окупованого Криму та проблем, які пов'язані з окупацією Криму, у нас дійсно не було. "Кримська платформа" — перший такий майданчик, перше таке місце.

Безумовно, це консультаційний формат, це формат переговорів, дискусій, обміну думками. Такий формат просто необхідний для того, щоб ми зрештою дійшли до деокупації та реінтеграції Криму. Тому що деокупація Криму, безумовно, відбудеться за підтримки наших міжнародних партнерів.

— Країни, які візьмуть участь у першому саміті "Кримської платформи", майже завершили узгодження Кримської декларації. Що являтиме собою цей підсумковий документ?

— Ми говоримо про те, що установчий саміт "Кримської платформи" буде найбільшою подією міжнародного масштабу в незалежній Україні. Кількість країн-учасниць, які були озвучені Міністерством закордонних справ, підтверджують, що такого високопоставленого формату й саміту в нас не було. Тому це вже безпрецедентно. У саміті візьмуть участь глави держав, глави урядів, глави міністерств закордонних справ — це міжнародний топрівень.

Бажано, щоб ця зустріч завершилася не просто так, а завершилася ухваленням фінального документа. В цьому випадку ми говоримо про Кримську декларацію. Звичайно, це політичний документ, це політична декларація, але вона важлива. Вона важлива в тому контексті, що вона фіксує ключові меседжі, ключові принципи роботи як України, так і міжнародних партнерів за треком деокупації Криму.

— Хто точно вже приїде та братиме участь у "Кримській платформі"?

— Заява про те, хто приїде, — це все-таки прерогатива або зовнішньополітичних відомств країн, топрівень яких буде представлений на саміті, або нашого Міністерства закордонних справ.

Ми зустрічалися з посольством США і з іншими посольствами ми постійно в контакті. Хочу просто запевнити, що це дійсно буде дуже високопоставлений саміт.

Але, розуміючи, як працює Російська Федерація, розуміючи, як РФ працює з послами іноземних держав у Москві, постійно викликаючи їх до свого МЗС, критикуючи, десь навіть здійснюючи якісь загрози, на мою думку, краще зараз повноцінно не говорити про конкретні країни, про конкретних топчиновників, топполітиків, які ці країни представлятимуть.

Часу залишилося не так вже й багато — менше місяця. Ми всі, безумовно, все побачимо. А Російській Федерації не треба давати шансів, відповідно, на щось вплинути.

— Які вже зараз є напрацювання, зокрема за кейсом захисту прав жителів Криму?

— Безумовно, людський вимір і захист прав людини точно будуть в адженді "Кримської платформи". Це зрозуміло. Це завжди топпитання на будь-якому міжнародному майданчику, де б ми не говорили про Крим. Тому це обговорюватимуть.

За наявності міжнародної підтримки, міжнародного тиску набагато ефективніше працювати з цього треку. Ми постійно спілкуємося з родичами, адвокатами, дружинами політв'язнів. Безумовно, вони всі очікують повернення любих або додому, або туди, де їм буде безпечно.

Думаю, що зокрема "Кримська платформа" нас може підстібнути до роботи у себе вдома, в Україні, за цим напрямом. Ось у нас уже працює певна міжвідомча комісія, яка надає соціально-правову допомогу, зокрема фінансову, колишнім політв'язням або сім'ям тих людей, які зараз є політв'язнями.

Мені здається, що нам також потрібен окремий закон, який визначає, як держава допомагатиме політв'язням та їхнім сім'ям.

Думаю, що ось це все разом — і міжнародний майданчик "Кримська платформа", і наша активна робота всередині держави — може дати певний результат як підтримки державою політв'язнів і їхніх сімей, так і міжнародного тиску, й міжнародної спільної роботи з тим, щоб люди, як-от Сервер Мустафаєв та інші, дійсно опинилися поруч зі своїми близькими.

— Деякі політичні сили говорять, що постачання води до окупованого Криму з материкової частини України — одне з питань "Кримської платформи". Нібито це одна з поступок, яка, можливо, буде зроблена Російській Федерації за підсумками саміту.

— Ми два роки працюємо командою в представництві президента України в Автономній Республіці Крим, і всі ці два роки вода залишається головним тригером — для ЗМІ то точно чи для різних "експертів".

Відповім як юрист. У нас є Стратегія деокупації та реінтеграції АР Крим та міста Севастополя, яка ухвалена указом президента. Ми з вами зобов'язані цей указ виконувати. Там чітко записано: Україна відновить постачання води до Криму лише після відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території. Все. Це закріплено в законодавстві, й будь-які інші оцінки, будь-які коментарі є нічим, тому що є закріплена норма.

До того ж усі ми сподіваємося, що скоро набуде чинності пакет законопроєктів про ліквідацію вільної економічної зони (ВЕЗ) "Крим". Форми абсолютно неправильної, яка існує з 2014 року. І ось у цьому пакеті, який цю ВЕЗ "Крим" ліквідує, теж чітко прописана формула, що вода до Криму піде тільки після деокупації. Тобто це положення законодавства. Законодавство порушувати, безумовно, не можна.

Ще раз скажу, що ніякої води до Криму до деокупації не буде. І, безумовно, "Кримська платформа" не створюється для того, щоб дати воду до Криму. І це питання, безперечно, Україна чітко для себе зафіксувала давно.

— Ви часто публікуєте у своєму Facebook меседжі про те, що на КПВВ у Херсонській області на адмінмежу з Кримом приїздять посли багатьох країн. Що вони говорять?

— Усі вони говорять, що їм дуже важливо побачити ситуацію власними очима. Що для багатьох Крим — це лише електронний лист або якийсь звіт на сторінці А4, а бачити ситуацію власними очима — це зовсім інший experience, зовсім інший досвід.

Зараз уже 22 іноземні делегації побували на КПВВ із Кримом, а раніше було нуль. Тобто ми можемо говорити про те, що вся увага була націлена на Донбас, ми розуміємо це, безумовно. Ви знаєте, що міжнародні делегації відвідують Донбас, лінію зіткнення, але ми також говоримо, що у нас є тимчасово захоплений Крим. І увага міжнародних партнерів має бути теж прикута до Криму.

Відповідно, посол іноземної держави на адмінмежі — це посол, який потім пише звіт до центру. Посол, який формулює певні меседжі для свого уряду й робить це безпосередньо перед установчим самітом "Кримської платформи".

— Побачивши все власними очима...

— Безумовно. Побачивши, що за кілька сотень метрів стоїть чекпойнт КПВВ, який контролюється Російською Федерацією, й розуміючи, що, власне, ось він, окупант. Ось вона — Європа XXI століття...

— Можливо, варто було б провести тоді "Кримську платформу", скажімо, на КПВВ на Чонгарі?

— Думаю, що такий форум, як "Кримська платформа", краще проводити в столиці. Це правильно, це політична увага. Безумовно, ми, зокрема з колегами та партнерами, певні заходи проводимо безпосередньо на адмінмежі.