Майбутнє торгових відносин України з ЄС та Білоруссю: "Официальный разговор" із Тарасом Качкою

В кінці травня Білорусь на пів року запровадила режим індивідуальних ліцензій на імпорт низки товарів з України, тим самим фактично оголосивши "торгову війну".

Як далі розвиватимуться торгові відносини України з Білоруссю, і чи будуть введені нові квоти на експорт товарів до Євросоюзу — розповів заступник міністра розвитку торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— Україна ініціювала перегляд квот на експорт в межах Угоди про асоціацію Україна-ЄС. На якому етапі перебувають ці переговори?

— Насправді, обмеження існують тільки в дуже вузькому сегменті. Близько 98% всіх товарів торгуються без будь-яких обмежень. Обмеження стосуються лише деяких сільськогосподарських товарів, а на промислові товари ніяких обмежень немає.

У нас існують тарифні квоти, але часто ми експортуємо в Європейський Союз набагато більше, ніж встановлено тарифною квотою.

— Перевищуємо квоту?

— Безумовно. Наприклад, тарифна квота на експорт меду — 5 тис. тонн, а реальний експорт досягає 15-20 тис. тонн, тому що попит на український мед в Європі набагато більший, ніж це передбачено тарифною квотою.

Також є квоти на м’ясо птиці, але в Європі дуже жорсткий ринок, і там це квотування має сенс. В інших випадках це часто комерційне обмеження. Тому що якщо ми говоримо про той самий мед, то в межах тарифної квоти мито не сплачується, поза тарифною квотою мито становить 17%. І ми хочемо звернутися до Європейського Союзу з пропозицією змінити та поліпшити умови доступу на ринок Європейського Союзу.

Ми вже подали запит, ЄС офіційно відповів дипломатичною нотою, що готовий покращити умови. Тепер ми перейшли до питання обговорення конкретних покращень.

— Які конкретно покращення варто чекати?

— Це краще обговорювати постфактум. Зараз відбувається тихий, робочий процес. Ми очікуємо, що вже в жовтні, коли відбудеться саміт Україна-ЄС, ми зможемо говорити про якісь цифри, показники.

У цьому випадку ми говоримо про те, що навіть у найбільш чутливих сферах ми хочемо отримати тарифні квоти на рівні нашого попиту.

— Чи можуть тарифні квоти скасувати зовсім?

— Наше завдання — потихеньку позбавлятися від цих тарифних квот, це теж частина нашого запиту. У нас є низка нішевих товарів, наприклад, гриби, де тарифна квота не виконує ніякої ролі. Тому ми можемо від них позбавлятися.

Результати будемо обговорювати восени. Приказка "Курчат по осені рахують" в такому випадку актуальна.

— Розкажіть про проблеми в торгових відносинах України з Білоруссю.

— Ми бачимо, наскільки складними є політичні відносини України і Білорусі через те, що відбувається в Білорусі. Зневага до міжнародного права і втрата легітимності обмежують наш діалог з Білоруссю, тому навряд чи ми можемо вести торговельні переговори, як це робили раніше.

— У кінці травня Білорусь ввела режим індивідуальних ліцензій на імпорт низки товарів на пів року. Фактично, це ручне управління ввезення товарів.

— Так, така спроба була в 2014 році, але тоді нам вдалося цю ситуацію погасити, вийти на прийнятне рішення. Але, що радує і що важливо позначити — з білоруської сторони прозвучало, що це не має політичного контексту, суто торговий контекст. Ми спробуємо це врахувати в нашій реакції, тому що для нас теж важливо розмежувати політику і торгівлю.

Насправді, у нас досить взаємовигідна тісна торгівля з Білоруссю, і знайти баланс між належним політичним тиском і захистом інтересів своїх економічних операторів — це складне завдання.

Після ситуації з арештом опозиціонера Романа Протасевича Україна припинила авіасполучення з Білоруссю — це єдина дієва міра, тому що ми бачимо, що немає фізичної безпеки ні польотів, ні пасажирів.

В Україні ситуацією з Білоруссю займаються кілька відомств, і у кожного своя задача, тому що тут є над чим попрацювати. Це наповнена нюансами ситуація. Ми повинні розуміти, що політика — окремо, економіка — окремо. Для Білорусі доступ на український ринок дуже важливий.

— Чому тоді постачання 95-го бензину були скорочені в п’ятеро?

— Це пов’язано з технічним ремонтом на Мозирському нафтопереробному заводі. Ця ситуація давно роз’яснена. Білоруські виробники та дистриб’ютори палива розуміють, вони навряд чи можуть відновити свою присутність на українському ринку, якщо вони з нього підуть.

Це комерційна ситуація, але зважаючи на те, що відбувалося в Білорусі з літаком, ми завжди готуємося до плану "Б". Ми розуміємо, що навіть у разі абсолютного припинення експорту ця частина ринку Білорусі може бути досить швидко заміщена. І, я думаю, що і з білоруської сторони теж є розуміння того, що остаточно і безповоротно обрубати економічні відносини, розв’язати повномасштабну торговельну війну — це вистрелити собі в ногу двічі.

— Вас обрано головою Міжнародної ради із зерна на 2021-2022 роки. Що дає можливість верховенства в цій організації?

— Наше завдання в зерновій політиці — плавно, поступово стверджувати свою роль на світовому ринку. Ви знаєте, що кожен рік у нас рекордний. Ми або лідери за обсягами, або лідери за виручкою. У нас дуже хороші перспективи на наступний маркетинговий рік.

Проте зернова політика — це довгострокова політика, де інвестиції повинні тривати десятиліттями. Зерно — сировинна галузь. Але і в сировинних галузях теж потрібно затверджувати роль України як гравця в продовольчих міжнародних системах. Тому для нас було важливо нормалізувати роботу України в Міжнародній раді із зерна. Ця організація дає змогу вибудувати довіру з тими ринками, куди ми хочемо постачати продукцію і бути надійним постачальником. Це і Південно-Східна Азія, і Північна Африка. Там, де дуже часто можуть відбуватися якісь дискредитації нашого товару.