Агресія Росії та розвиток Херсонщини — в чому зв'язок: інтерв'ю з Еміне Джапаровою

Чи можлива нова військова ескалація Росії на адмінкордоні з Кримом. Чому, зокрема, в цьому аспекті необхідний розвиток Херсонщини. І чим країна відповідає скептикам, які не вірять в надання Україні членства в НАТО. Про це і не тільки у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом" розповіла перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

Цей випуск програми записувався на полях першого Міжнародного інвестиційного форуму "Південна стратегія розвитку", який тривав 10-11 червня на Арабатській Стрілці в Херсонській області.

Ведучий програми — Олексій Мацука.

— Ви два дні вже тут на форумі. Ми кілька місяців тому чули заяви, що весь кордон уздовж України має небезпеку прориву з боку Російської Федерації. Тут, від Арабатської Стрілки, зовсім недалеко адмінкордон із Кримом. При цьому ми бачимо 600 осіб в залі на форумі, й людей на пляжі, й вільний проїзд зараз сюди. Як би ви описали нинішню ситуацію з безпекою тут?

— Ми все ще в тонусі. Маючи майже 8 років війни й тимчасову окупацію, яка триває, розслаблятися і вважати, що сталася деескалація конфлікту, було б дуже складно.

Що сталося. Відвели війська, але, по суті, техніка залишилася. Без перебільшення Крим перетворили на військову базу Російської Федерації. Персонал — близько 40 тис. військових. Мультифункціональні комплекси, зокрема ракети, які можуть бути носіями ядерних боєголовок.

Це все є перманентною і великою загрозою не тільки для України, не тільки для країн Чорноморського регіону і територій Азовського моря, а й для значно більшої географії країн.

Крим використовують як такий, знаєте, плацдарм проєкції агресивної політики далі. Наприклад, в регіон Близького Сходу та Північної Африки. Ми бачимо Сирію, ми бачимо Лівію, ми бачимо, які зараз відбуваються прямі контакти між так званими представниками кримської "влади" та адміністраціями в Сирії. Це все, звичайно, викликає не тільки необхідність відстеження таких речей, але й можливого реагування. І по суті "Кримська платформа" теж має таку тактичну задачу.

Тепер про форум, чому він важливий. Бо це не тільки про інвестиції. Це також про увагу до цього регіону, як пріоритетного для розвитку, який межує і сусідить із Кримом.

Нарощування військової присутності. Адже це загроза не тільки для тих, хто живе на материку. Це загроза і для наших громадян, які живуть в самому Криму. А це 2,5 млн осіб. Уявімо собі, що відбувається конфлікт. Уявімо собі, що Російська Федерація завтра придумає новий формат під наступні ескалації. Тоді питання міграції теж стає актуальним. Бо нашим людям потрібно буде кудись відходити, якщо почнуться процеси.

Тому розвиток Херсонської області має пріоритет. Бо це перший пункт, куди б наші люди виходили. Я зараз це поки теоретизую, але в будь-якому випадку, це необхідно продумувати.

— На ваш погляд, що можна очікувати від Росії? Які на сьогодні ризики? Щоб наше суспільство було готове, в разі, якщо щось станеться.

— Я думаю, що ми готуємося до цього. За лінією спеціальних служб, повірте, є не один документ, який присвячений аналітиці та можливим сценаріям того, як може діяти Росія, і яка реакція може бути в нас.

Тому говорити, що Київ не діє, мовчить, напевно, було б не дуже коректно. Просто це закрита інформація, і не всім я можу ділитися. Але точно в готовності номер один перебувають прикордонна служба, всі спеціальні служби та українська армія.

Але ми не тільки готуємося до всіляких сценаріїв Росії. Ми ведемо активну підготовку свого сценарію — щодо повернення Криму. І на цьому шляху зроблено вже багато важливих кроків. Ухвалена і затверджена президентом Стратегія деокупації та реінтеграції Криму. Стратегія необхідна, бо без неї ти далі не підеш. Щоб державна машина була залучена, повинні бути такі документи. І цей документ, який ми чекали 7 років, нарешті є частиною політики держави. Уряд готує план дій щодо реалізації цього документа.

"Кримська платформа" — це вже наслідок цього документа, по суті, і міжнародна його складова, і внутрішня.

— Якщо говорити про міжнародну складову. 11 червня стартував форум G7 в Британії, 14 червня буде саміт НАТО в Брюсселі, 16 червня — зустріч Байдена та Путіна в Женеві. За всіма цими подіями рефреном проходить Російська Федерація. Наприклад, на вихідних G7 збирається обговорити "безвідповідальну та дестабілізуючу" поведінку Росії — це цитата з комюніке G7. А як бачать Україну сьогодні G7, НАТО і нова адміністрація Байдена?

— Для того, щоб її бачили так, як необхідно, та адекватно, ми для цього працюємо. Наші дипломати у щоденному режимі ведуть свою частину роботи, щоб розуміння наших процесів було таким, яке воно є, а не таким, як стверджує Російська Федерація.

Крім того, що Росія буде проходити "червоною ниткою" в питаннях безпеки й на переговорах G7, і на саміті 14 червня НАТО, і під час, зрозуміло, вже зустрічі Байдена та Путіна — це очевидно. Але що не менш важливо — тема України буде також присутня на порядку денному цих зустрічей. І це для нас, я б сказала, найважливіший фактор.

Тепер про те, які перспективи. Бо ми зараз бачимо, що в нашому суспільстві активно розгортається дискурс про результати Бухарестського саміту 2008 року, про надання нам Плану дій щодо членства в НАТО. І я бачу, що на сьогодні розганяється якась "зрада" про те, що нам не готові давати цей статус. Але тут дуже важливо розуміти, що це — процес, це шлях, це не відбувається в один день.

І ми сьогодні цей шлях проходимо. Наша реформа в системі безпеки повністю синхронізована зі стандартами НАТО, [у 2020 році] ми отримали статус учасника партнерства розширених можливостей НАТО (Enhanced Opportunities Partner, EOP), який також дозволяє прямий обмін інформацією між спецслужбами України як країни, яка не є членом, із країнами-членами НАТО.

Це дуже важливі моменти, які насправді говорять про те, що шлях до НАТО — це шлях, який ми повинні пройти з точки зору формування довіри до нас. Це не відбувається за один день.

— І ніхто не скасовує курс в НАТО України, й ніхто також не скасовує стратегічне співробітництво з країнами "Великої сімки". Але ми зараз чуємо багато повідомлень і про "Північний потік-2" — як ви думаєте, чи допоможуть Сполучені Штати зберегти транзит газу через Україну?

— Це саме те, що Україна повинна обговорювати. Мені здається, що взагалі сам проєкт "Північний потік-2" — це найчистішої води геополітичний проєкт Російської Федерації. І найчистішої води, скажімо, та мишоловка, в яку Росія намагається загнати, зокрема, європейські країни, мотивуючи це "прагматичним" підходом.

Ми дуже чесні в цьому дискурсі. Ми не приховуємо, що незадоволені подібними проєктами, бо Російська Федерація вже себе викрила як країну-агресора, як, по суті, країну-терориста. І ми на всіх рівнях будемо про це говорити.

---

Всі новини форуму "Південна стратегія розвитку" — у спецрозділі "Форум на Арабатській Стрілці"