65 тис. грн штрафу за вік і стать у вакансіях — що змінить закон, розповіла експертка

Від сьогодні, 8 січня, набув чинності закон, згідно з яким із працедавців стягуватимуть штрафи розміром 65 тис. грн, якщо вони вказуватимуть у вакансіях стать працівників, вік та інші дискримінаційні формулювання. Утім керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслана Березівська має сумніви, що одними лише законодавчими актами можна подолати сексизм чи ейджизм на роботі. Про це експертка розповіла в ефірі Українського радіо, інформує "Дом".

"Мені здається, що це проблема, яка сполохала більше медіа, ніж роботодавців, тому що майже всі зараз говорять про штрафи й про суму 65 тис. грн, яку будуть стягувати з недобросовісних роботодавців, проте цей закон існує вже з 1996 року і добросовісні роботодавці про це знають, і всі ці дискримінаційні формулювання вже не використовували", — зазначила Березівська.

На думку експертки, для подолання проблеми сексизму та ейджизму на роботі треба змінювати громадську думку.

"Я гадаю, що цей закон — це дійсно буде формальна дія, тому що якщо недобросовісний начальник хоче собі мати секретарку певного віку, з певними параметрами та з певним кольором волосся, то він буде її шукати, і це проблема в голові, а не в тому, що його будуть штрафувати", — зазначила Березівська.

Експертка наголошує, що в провідних країнах світу подібну дискримінацію на роботі долають на державному рівні.

"Якщо дивитися на досвід США, там на державному рівні є законодавчі акти та ініціативи, які пропонують бонуси та привілеї тим компаніям, які адаптують вікових працівників до своїх колективів або ж допомагають у працевлаштуванні", — навела приклад Руслана Березівська.

В Україні такі ініціативи, за її словами, з'являються з боку бізнесу.

"Тому що бізнес розуміє, що через кілька років буде крайня проблема дефіциту молодих кадрів, бо на всіх молоді не вистачить, а досвідчені працівники є, і на них потрібно звертати увагу. Тому я вважаю, що проблеми ейджизму та сексизму потрібно розв'язувати не штрафами", — зазначила керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua.

На думку експертки, закон є гарною ініціативою, але має недоліки, адже іноді роботодавцям дійсно потрібна людина, наприклад, певної статі.

"Наприклад, у магазин жіночої білизни потрібна консультантка-продавець, і зрозуміло, що чоловіка не візьмуть на цю посаду. Проте якщо у роботодавця є вимоги щодо того, що йому потрібен саме чоловік на фотосесію чи жіночий голос у кадрі, то все одно це буде порушенням", — каже Березівська.

Експертка також розповіла, що, попри те, що бізнес в Україні не перевіряють на дотримання гендерного балансу, самі компанії запроваджують програми гендерної та вікової рівності.

"Перевірок таких немає, але бізнес завжди є рушійною силою економіки будь-якої держави й у багатьох провідних компаніях Україні вже запроваджені програми гендерної та вікової рівності, і це це дуже гарна тенденція. Щодо гендерної рівності, то є компанії, які ставлять собі стратегічну мету, аби було наближення до гендерної рівності", — прокоментувала Березівська.

На думку експертки, штрафні санкції за вказування віку та статі можуть вжити навіть стосовно оголошень про вакансії на сторінках компаній у соцмережах. А от в резюме шукачам роботи, як і раніше, потрібно вказувати вік та бажаний рівень зарплати.

Читайте також: Україна впритул наблизилась до ратифікації Стамбульської конвенції — деталі від Стефанішиної