100 днів після відкриття ринку землі: інтерв'ю з міністром Романом Лещенком

Роман Лещенко и Алена Черновол. Фото: kanaldom.tv

В Україні ринок землі відкрито 1 липня, з того моменту минуло 100 днів. Упродовж цього часу середня ціна паю становила майже 93 тис. грн. Максимальна ціна земельної ділянки — майже 3 млн грн. Кількість угод купівлі-продажу — понад 9 тис. Загальна площа проданих земель — 32 тис. гектарів. Середній розмір ділянки — майже 3,5 га.

Відкриття ринку землі в тому чи іншому вигляді підтримують 53% українців. Про це свідчать дані опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова. Згідно з дослідженням:

• 26,9% українців вважають, що ринок землі потрібно відкривати, але не для іноземців;

• 11,9% відповіли, що землю можна продавати, якщо є обмеження площі, якою може володіти одна людина або господарство;

• 9,9% підтримують ринок землі, якщо є законодавчо закріплена мінімальна ціна, нижче за яку землю продавати або купувати не можна.

За продаж землі без обмежень виступають 4,7% українців. Проти відкриття ринку землі висловилися 37,2% українців. Не змогли відповісти — 9,2%.

Про перші результати ринку землі, динаміку та перспективи земельної реформи у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" говорить міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Які перші результати ринку землі за 100 перших днів?

— Дуже важливо, що земельна реформа йде у симбіозі з аграрною реформою. Ми створили Міністерство аграрної політики на якісній основі. І формування політики триває з погляду — земля, зрошення, держпідтримка малих, середніх фермерів. Це безпосередньо інвестиції та максимальна цифровізація всіх процесів в агросекторі.

Результати: міністерство працює, рекордні показники врожайності, рекордний рівень підтримки малих, середніх фермерів. Це компенсації кредитної ставки, це компенсації на українське сільськогосподарське машинобудування. Це підтримка органіки, підтримка кооперативів. Це рекордна кількість виданих кредитів за програмою президента "5-7-9", коли ми понад 27 млрд грн дали на агросектор цього року.

Аграрії інвестували у виробництво, у насіння, у добрива. Результати дуже потужні за врожайністю. Крім того, це результат аграрних змін і трансформації в країні, як наслідок — 1 липня ми відкрили ринок землі.

Жодних мітингів, протестів або якихось маніпуляцій, спекуляцій, жодних вагонів, усього того, що дешеві політикани розповідали. Це все міфи. І 100 днів чітко показали, що ринок землі працює, він прозорий, відкритий.

Система земельного моніторингу в режимі реального часу показує вартість землі, хто купує, концентрацію, повністю все розуміння процесу. Ну й найголовніше — на ваше запитання, як я оцінюю, я б сказав так. Як ми й оцінювали позицію з погляду вирівнювання ціни: ми прогнозували, що ціна буде понад 40 тис. грн. І вона продовжуватиме рости, безумовно.

Потрібен час для стабілізації ціноутворення, тому що в різних областях різний попит і пропозиція. Але найголовніше, що ми бачимо, — що інфраструктура земельного ринку працює. Ви не чуєте про якісь рейдерські схеми з купівлі-продажу землі. 100 днів — більш ніж достатньо, щоб подивитися.

Ми не розслабляємося, модернізуємо й законодавчі основи, ухвалюємо підзаконні акти. Паралельно відпрацьовуємо питання нормативно-грошової оцінки. Земельна реформа — живий організм, і ми постійно в процесі доопрацювання.

Найбільший успіх за ці 100 днів — це синергія роботи Міністерства аграрної політики як лідера в реалізації земельної реформи, Міністерства юстиції, це робота нотаріальної палати, це робота Держгеокадастру та всіх центральних органів виконавчої влади з погляду планомірної функції, етапності ринку землі.

— Ми почули цифри. Але є думка, що занадто повільно триває процес. Ви що думаєте?

— Ми формували земельну реформу, ґрунтуючись на національному консенсусі. Ми брали законодавчу основу саме таку, яку сприйняло українське суспільство. І якщо люди боялися, що буде питання допуску іноземців, — ми це питання зняли. Люди переживали про концентрацію — ми обумовили й це.

Була ініціатива президента, що давайте ми тоді концентрацію зробимо 100 гектарів, подивимося, як працює ринок, чи є ризики, як працюють реєстри, захист права власності, земельний моніторинг. Тому земельна реформа має певну етапність. Це рішення було правильним, тому що ми нікуди не поспішаємо. Країна глобально, з погляду агросектору, динамічно розвивається. 20% ВВП країни — це агро, половина валютної виручки — це агро.

Найважливіше, щоб українське суспільство розуміло необхідність земельної реформи з погляду мільйонів українців, які отримали право власності. Щоб громадянське суспільство було в основі підтримки земельної реформи.

Тому що, коли ми починали два роки тому земельну реформу, понад 80% громадян побоювалися її. І нам треба було глобально змінити підхід, а замість слів потрібні конкретні результати. І коли українське суспільство бачить, що все спокійно, все працює, ціноутворення, моніторинг, електронні земельні аукціони, система держпідтримки прозора, — змінюється громадська думка.

— Потихеньку ці маніпуляції певних політичних сил і якісь невдоволення серед громадян сходять нанівець. Але будуть наступні вибори, і знову всі ці страшилки, дезінформація, маніпуляція просуватимуться. Ви як із цим усім боротиметеся?

— Перше. Якби ми у країні здійснили земельну реформу 20 років тому, як у Польщі, вартість землі сьогодні була б 10 тис. євро, а не 2 тис. євро. Найкращий показник підтримки суспільства — конкретні реформи. Коли зростає добробут, коли люди бачать прозорість і люди розуміють, що [досі] їх просто обманювали.

Для нашої команди — велика перемога, що понад половина українського суспільства вже підтримує земельну реформу. Це за 2 роки — реальний процес земельної реформи. Ми можемо з вами звірити годинники, і за рік ви побачите, що 3/4 українських громадян підтримуватимуть земельну реформу, тому що від реформи залежить добробут громадян.

Для нас найважливіший аспект — аби громадяни працювали на своїй землі, інвестували, а держава стимулювала розвиток і органічного виробництва, і розвиток садівництва, овочівництва. Ми розуміємо, що земля — ​​найбазовіший ресурс країни. Якщо буде порядок на землі, буде порядок у країні у всьому.

Друге. Дуже важливий аргумент для нас — коли ми показуємо ті зловживання, які були за ці 30 років. Ось сьогодні Міністерство аграрної політики презентувало на геопорталі тисячі громадян України, які отримували землю в режимі безкоштовної приватизації 5 разів, 4 рази, тричі. Це люди, які пов'язані з колишніми політиками, які були при владі, чиновники, їхні родичі, члени їхніх сімей.

Тобто громадяни, які зверталися за правом отримати 2 гектари, не могли їх отримати, але чиновники отримували по 5 разів. Сьогодні в режимі реального часу люди можуть побачити, де ця земля, коли її отримували, конкретний документ, накази. Все це є у відкритому доступі. Ми показуватимемо конкретні факти зловживання — і це найкраще показуватиме результат реформи.

Але найголовніше, щоб нарешті в цій країні люди несли юридичну відповідальність за ті порушення, які були за ці 30 років. Чому суспільство бідне, чому суспільство було під мораторієм? Тому що це влаштовувало чиновників, які 20 років грабували країну та розповідали про те, що земля не повинна бути у володінні громадян.

— У різних інтерв'ю, з одного боку, ви говорите — не поспішайте продавати землю, ті, у кого вона є. А з іншого боку, ви говорите, що хто перший купить — той і переможець. Є інтереси покупця та продавця. Як знайти консенсус між ними?

— Я на боці власника землі. Тому що я вважаю, що земля — ​​найкращий банківський депозит, капіталізація якого постійно зростає. Прибуток, якщо здавати в оренду ділянку, зростає.

Але якщо ти маєш шанс сьогодні купити кілька гектарів землі або купити однокімнатну квартиру десь у місті Києві або Дніпрі, я всім раджу купувати землю, тому що, по-перше, її більше ніхто не виробляє, по-друге, українська земля унікальна з погляду якісних характеристик.

І найголовніше. Подивіться, що відбувається у світі. COVID-19, продовольчі кризи. Ціни на продовольство зростають, населення у світі зростає. І Україна як країна, яка агро має в основі, — це наш золотий запас. Тому громадян України я закликаю не поспішати, тому що за 5 років вартість землі буде набагато більшою.

І я бачу дуже великий потенціал з погляду капіталізації української землі й залучення інвестицій у цю землю. Просто ми повинні розуміти, що українські чорноземи — це те, що є питанням розвитку. І люди, які працюють на землі, матимуть добробут і успіх з тієї простої причині, що є всі передумови для того, щоб капіталізація лише зростала. Подивіться ціни на продовольство, подивіться, яка глобальна криза і як сьогодні стоїть запит на українську сільгосппродукцію.

Як міністр аграрної політики хочу сказати, що цього року у нас будуть феноменальні результати із врожайності. У нас сьогодні черга стоїть з Азії, Африки — країни, які готові за передплатою підписувати контракти на 3 роки, на 5 років щодо постачання продовольства.

Тому що вони розуміють, що глобальні зміни клімату, постійні перепади температур, криза з недопостачанням, проблема з водою — це все призводить до того, що країни, які мають нафту, газ, золото, але не мають продовольства, сьогодні за це дуже сильно переживають. Тому що без продовольства ти не забезпечиш розвиток свого суспільства та безпеку в цьому питанні.

Тому Україна має дуже велику перевагу. І філософія нашої земельної реформи свідчить, що свій на своїй землі має працювати. Спочатку українець, а потім — усі інші. Ми хочемо показати суспільству, що земельна реформа — це те, що рухатиме країну вперед.

— У проєкті держбюджету-2022 закладено 8 млрд грн на підтримку аграріїв, зокрема на сприяння земельній реформі. Гроші чималі. Розкажіть, куди ця сума піде?

— Позиція така. 1% ВВП країни повинен іти на агросектор. На кожну інвестицію в агросекторі ми отримуємо кумулятивний ефект — і з погляду робочих місць у сільській місцевості, і з погляду сільгоспмашинобудування, і з погляду перероблення.

Прямий ефір