"Взгляд с Банковой" з Юлією Мендель: хто реально допомагає Донбасу, а хто — готується до наступу

На запитання мешканців окупованих територій в черговому випуску програми "Взгляд с Банковой" телеканалу "Дом" відповідає прессекретарка президента України Юлія Мендель.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Перше питання з Донецька, Михайло запитує: чи планує Україна наступ на Донбас?

— Головнокомандувач нашої армії вже заявив, що повідомлення про нібито наступ України на Донбас — це повний фейк і дезінформація. Україна не може наступати на свою ж територію і не може боротися зі своїми людьми.

Але інша справа — це Росія. Весь світ сьогодні говорить про скупчення російських військ біля українського кордону. Уздовж східного кордону вже сконцентровано 40 тис. російських військових, стільки ж в окупованому Криму. А тепер питання: чи може Росія наступати? Так, і ми це бачили 2014 року. Але оцінювати ситуацію потрібно тверезо, піддаватися паніці та посилювати становище — це така ж дурість, як недооцінювати реальність загрози.

Гарячі точки, якими з новою силою в цьому році замайорів Донбас, цього тижня відвідав президент Володимир Зеленський. Як верховний головнокомандувач він приїжджає туди, де за жахами війни ховається віра в мир. Туди, де людям потрібна підтримка насамперед. Це передові позиції за кілька десятків метрів від бойових дій. Я була разом з нашою командою, ми чули постріли. Володимир Зеленський відвідував ті позиції, де було найбільше поранених і загиблих за останній час.

Згадаймо, що в липні 2020 року було досягнуто нових домовленостей дотримання режиму повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі. Завдяки цьому життя людей були збережені. А вже цієї зими відновилися активні обстріли.

За пів року, які дотримувалися режим тиші, було всього п'ять загиблих з нашого боку. А вже цього року, за трохи понад трьох місяців загинули 26 українських військових. Ця сумна статистика показує, що нехай хоч крихкий, але все ж баланс був порушений.

Але наше стійке переконання — до миру повинні вести тільки перемовини. Саме тому ми добиваємося перемовин Нормандського формату і будемо рухатися до миру усіма можливими дипломатичними засобами.

— На цьому тижні президент України був в Туреччині. Про що вдалося домовитися?

— Мир на Донбасі, зокрема, обговорювали президент Володимир Зеленський та президент Туреччини Реджеп Ердоган. Це було вже 9-те засідання Стратегічної ради високого рівня між нашими країнами. І це більше, ніж ділове співробітництво між Україною і Туреччиною. У президента Зеленського і президента Ердогана склалися досить теплі дружні взаємини. Безумовно, це позитивно відбивається на результатах співпраці наших країн, які вже переросли в масштабне партнерство.

Ми зацікавлені в тому, щоб Туреччина брала участь в реалізації президентського проєкту "Велике будівництво". Це наша можливість переймати досвід, адже дороги в Туреччині вважаються одними з кращих у світі. Ми запрошуємо турецьких партнерів до різних проєктів, зокрема, ми очікуємо інвестиції в будівництво аеропортів і об'єктів енергетичної, медичної інфраструктури, в об'єкти туризму. Ми будемо раді, якщо турецькі компанії братимуть участь в концесії портів. Ми маємо можливість повчитися у турків будувати також індустріальні парки.

У нас тісні бізнес-контакти. Наприклад, близько 600 турецьких компаній в секторі малого та середнього бізнесу, їх власники або співвласники — українці.

Товарообіг між нашими країнами дивовижний — на сьогодні це 5 млрд дол. І це далеко не межа наших планів. Обидва президенти вважають за можливе збільшити показники у два рази.

Україна за підсумками минулого року увійшла в найкращі 10 країн за кількістю туристів в Туреччині. Минулого коронавірусного року Туреччину відвідали майже мільйон наших громадян.

Інвестиції, торгівля, політичний діалог — це елементи, які складаються в мозаїку міцного співробітництва зараз і на перспективу.

І ще важливий момент: для Туреччини Україна — це також дім кримських татар. Саме тому ми ведемо з Туреччиною діалог про участь цієї сильної країни в "Кримській платформі".

— Ще питання: "Ми часто чуємо про західну допомогу Донбасу, а в чому ж вона полягає? Скрізь говорять про допомогу від Росії".

— Гуманітарні вантажі за лінію зіткнення постачають міжнародні організації. Такі, як Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ, Управління верховного комісара ООН у справах біженців.

Згідно з офіційною статистикою, у 2020 році Червоний Хрест спільно з іншими організаціями доставив за лінію зіткнення 76 автомобільних колон з гуманітарною допомогою. Якщо не помиляюся, це понад 4,5 тис. т продуктових наборів, засобів гігієни, медичних товарів, господарських і промислових товарів. Пам'ятаю, що серед вантажів навіть були насіння для посіву.

А ось Росія торік направила на Донбас 5 автоколон. Там — 76 автоколон, а тут — 5. Але що привезли російські автоколони — нам дізнатися не вдалося, тому що вони їх не показували, їх ніхто не перевіряв. На відміну від гуманітарних вантажів міжнародних організацій, який перевіряють на українських КПВВ.

Нагадаю, що згідно з Женевською конвенцією, країна-окупант зобов'язана постачати цивільне населення продовольством і санітарними матеріалами.

З початку цього року міжнародні організації за контактну лінію направили вже понад 10 автоколон, це понад 50 фургонів з продуктовими наборами, ліками, засобами гігієни, побутовою технікою, будматеріалами. Чого варта допомога міжнародних організацій взимку, коли людям привозять брикети та вугілля, обігрівачі та комплекти для утеплення будинків. Тобто вони продовжують гуманітарну місію, яку проводять вже понад сім років.

На Донбасі вкрай потрібні  медичні товари. Президент Зеленський говорив, що пандемія коронавірусу — не привід забувати про інші хвороби. І Червоний Хрест направив на Донбас ліки проти астми, діабету, гіпертонії, серцевих хвороб. А в Бахмуті за підтримкою саме МКЧХ йде будівництво відділення невідкладної медичної допомоги. І, звичайно ж, Червоний Хрест поставляє концентратори кисню, засоби індивідуального захисту для лікарів і пацієнтів.

Це і є відповідь на питання: хто і як на міжнародному рівні допомагає сьогодні жителям Донбасу.

Адже шлях до миру — це не тільки перемовини на рівні держав. Він включає й допомогу людям, які потребують підтримки саме "тут і зараз".

Прямий ефір