"Взгляд с Банковой" з Юлією Мендель: говоримо про мову, перемовини щодо Донбасу та Криму

На міжнародному майданчику жодне рішення щодо України без участі України не ухвалюється. Українська мова як державна має бути захищена, але повинні бути захищені й громадяни, незалежно від того, яку мову вони використовують в побуті. Пред'являти електронний паспорт прямо з екрана телефона можна буде вже з серпня. Такі заяви сьогодні, 4 квітня,  у програмі "Взгляд с Банковой" телеканалу "Дом" озвучила прессекретарка президента України Юлія Мендель.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

— Цього тижня від наших глядачів із Сімферополя та Луганська надійшли однакові питання на тему: люди переживають, що президента Володимира Зеленського не було на перемовинах у відеоформаті Меркель, Макрона та Путіна. І вони поставили питання: невже кінця окупації не буде?

— Новина про розмову канцлера Німеччини Ангели Меркель, президента Франції Еммануеля Макрона і президента Росії Володимира Путіна стала однією з найбільш обговорюваних і в ЗМІ, і серед багатьох експертів.

Лідери трьох країн говорили про багато проблем: про боротьбу з коронавірусом, про тему вакцинації, про ситуацію на Близькому Сході. І, звичайно, порушувалося питання про Донбас. Чому? Тому що, по-перше, сьогодні це єдиний воєнний конфлікт в Європі. Сьогодні війна на Донбасі залишається одним із найголовніших питань міжнародного порядку денного. І це правильно, що Донбас згадують в перемовинах.

Але одна справа, коли про Донбас кажуть, висловлюють свою точку зору. І зовсім інша — коли ухвалюються якісь рішення. І у світовій дипломатії в принципі неможливо, щоб рішення по будь-якій країні ухвалювалися без її участі. Особливо, коли ми говоримо про такий напружений конфлікт, який відбувається на Донбасі.

Тому жодне рішення щодо України без участі України не ухвалюється. І ухвалюватися в принципі не може.

Україна продовжує вести переговори на різних рівнях, зокрема з країнами Нормандського формату (до якого входять Україна, Німеччина, Франція, Росія, — ред.). Незабаром Офіс президента вийде з певними досягнутими домовленостями, з певними результатами щодо питання, як проходять перемовини щодо досягнення миру. Якою б не була ситуація — ми все одно будемо йти в напрямку досягнення миру. Така позиція президента Володимира Зеленського та його команди.

Читайте також: Путін хоче вийти на Байдена через лідерів Франції та Німеччини, — експерт

Мир — це не просто абстрактна цінність. Мир — це можливість підіймати промисловість, створювати робочі місця. Це розвинена інфраструктура. Це комфортні для всіх школи, лікарні.

Але ми не забуваємо, що мир — це також повернення Криму. Тому що чомусь за попередньої влади про Крим забули, й на жодній платформі не згадувалося питання повернення окупованого півострова. Зараз же президент Зеленський говорить з лідерами багатьох країн з приводу нового рішення — про "Кримську платформу". Створення "Кримської платформи" вже вітали такі країни, як Литва, Великобританія, Туреччина і багато інших країн — їх вже понад десять. І окремі країни вже дали свою принципову згоду в тому, що вони братимуть участь в цьому форматі перемовин.

Перший саміт "Кримської платформи" має відбутися 23 серпня, за день до Дня Незалежності. Звичайно, пандемія поставила "на стоп" проведення багатьох заходів, і ми зараз обговорюємо питання — в якому форматі організувати саміт. Ми збираємо величезну коаліцію. Тому що ми розуміємо — наш спільний дім неможливий без Криму.

І коли ми говоримо про мир, ми говоримо про нашу сильну Україну, про ту державу, в якій кожен із нас захоче жити.

Тому не думаю, що потрібно шукати якесь підґрунтя у перемовинах лідерів Німеччини, Франції та Росії. Тому що насправді, під час таких зустрічей потрібно згадувати Донбас, потрібно про нього говорити. Це показує важливість теми для світового порядку денного, і що країни Нормандського формату обговорюють і чують Україну.

— Своє питання надіслав Валерій з Макіївки: "Мене турбує державна мовна політика української влади. Я дивлюся російські медіа, де постійно говорять про заборону російської мови в Україні, й українські канали, де показують мовні рейди по магазинах та ринках. І, чесно кажучи, мене це турбує, бо я російськомовний українець і не хочу відмовлятися від своєї мови. Чи не будуть нас "щемити" за російську мову?".

— Мова — це безумовний символ сучасної України, який занадто часто окремі політики відверто використовують для організації своїх спекуляцій і конфліктів. Особливо в гонитві за виборцями на найближчі вибори. І чим ближче вибори, тим більше агресивної завзятості цих політиків у прагненні зіштовхнути українців, які розмовляють українською мовою, з російськомовними українцями.

Спекуляції на тему мови є лицемірним способом утримувати політичних прихильників. Це триває досить тривалий час. Деякі відомі політики, які в побуті розмовляють російською, на публіці зображали мало не українських націоналістів.

Від ухваленого в розпал передвиборчого перегону 2019 року закону про мову вся країна так і не заговорила українською. Зате політичні улюбленці регіонів, в яких переважно звучить російська мова, по всіх кутках почали розповідати про насильницьке насадження державної української мови.

Безумовно, українська мова має бути захищеною. Але мають бути захищені й громадяни — і не важливо, яку мову вони використовують в побуті, адже найбільша цінність — людина.

Фактично в боротьбі за мову деякі українці перетворилися в "ангелів з піною на губах", які вступають в бій за праве діло. І вони породжують дух ненависті в боротьбі за праве діло, "завдяки якому зло на Землі не має кінця". Так, я цитую засмальцьований в соцмережах вираз одного філософа.

Але не можна ненавистю боротися за праве діло, насадженням змусити полюбити мову, а узаконеними штучними формами з минулого розподіляти патріотів на кращих і гірших.

Україні давно пора піднятися над проблемою мови й перейти з площини "кращий патріот — україномовний" до діалогу про те, як нам об'єднатися і прийняти один одного, як відмінності перетворити на різноманітність, консерватизм — на збереження традицій, а культуру не насаджувати, а бачити в форматі космополітизму.

Всю енергію борців направити б на вивчення звичайної граматики. І граматику потрібно вчити як молодим поколінням, так і старшим. Мені здається, тоді це питання було б закрите.

Українська мова, як і ідентичність, — це ширше явище, ніж виключно протистояння Росії. І в цьому наше поки ще неусвідомлене багатство. А російська, точніше, українська російська мова, — це частина культурного розмаїття нашої країни.

І зараз, і раніше російська мова не була і не є власністю виключно Росії. Англійську мову використовують в різних країнах і, мабуть, на всіх континентах — і в Австралії, і в США, і в Індії. Але Британія не вважає англійську мову тільки своєю. Так і Росія не є монополістом на російську мову.

І нам вже давно час самим демонополізувати російську мову. І голосно заявити, що в Україні є українська російська мова.

— Ольга з Маріуполя запитує: "Поясніть, що означають електронні паспорти? Я встановила собі додаток "Дія", але і його ще не всі приймають тут. У чому суть електронного паспорта?".

— Приємно, коли наша країна робить впевнені кроки в технологіях. А ще приємніше, коли це стосується всіх громадян України. Електронні паспорти — громадянина України та закордонні — будуть мати таку ж юридичну силу, як їхні аналоги в паперовому та пластиковому вигляді. Таке рішення цього тижня ухвалила Верховна Рада.

Пред'являти електронний паспорт можна буде прямо з екрана телефона. Це дозволяє додаток "Дія", той самий, який використовували більшість громадян, які записалися в лист очікування на вакцинацію. Показувати паспорт з екрана смартфона можна буде з серпня.

А зараз в "Дії", серед іншого, підприємці можуть відправляти заявки на отримання допомоги під час карантину, також можна пред'являти права, реєструвати народження дитини та отримувати свідоцтво про народження. Одним словом, дуже корисний додаток.

Але, відповідаючи на питання Ольги з Маріуполя, — цей процес не такий швидкий, як нам всім хотілося б. Обов'язково Україна стане цифровою державою. І нам би хотілося бути лідером у Східній Європі в цій сфері. І мені приємно, що в Маріуполі вже користуються додатком, скоро обов'язково з'явиться додаткове обладнання для його використання — над цим працює Міністерство цифрової трансформації, весь Кабінет міністрів. Тому що, щоб нам стати цифровою державою, нам потрібно створити цифрову інфраструктуру. Але вже сьогодні наші перші кроки приносять результати. Сподіваємось, що в цьому напрямку будемо рухатися швидше, і скоро більшість людей будуть бачити результати цього прогресу.


Нагадаємо, питання до спікерів програми "Взгляд с Банковой", можна направляти на номер Viber +380 (50) 419-13-57.

Прямий ефір