Ми проводили "зондування" позицій, — МЗС про розрив дипвідносин з Росією

Україна розглядала варіант розриву дипломатичних відносин із Росією. Однак не знайшлося іншої держави, яка взяла б на себе функції щодо захисту українців, які перебувають на території РФ. Про це в програмі "Неофициальный разговор" телеканалу "Дом" заявив заступник міністра закордонних справ України, посол України в Туреччині Василь Боднар.

Він зазначив, що таке рішення мало бути ухвалене ще у 2014 році, коли почалася активна фаза бойових дій.

При цьому в Росії перебували мільйони українців, а збройний конфлікт на Донбасі ще більше збільшив їхню кількість. І робота українського посольства і консульств необхідна була для забезпечення захисту їхніх інтересів.

"Особливо у 2014-2015 роках, бойові дії та взяття в полон наших бійців на фронті. У ті дні наше консульство в Ростові-на-Дону, інші наші установи в Росії працювали фактично 24/7 для того, щоб допомагати нашим громадянам. Допомагали з лікуванням, з контактами з рідними тощо. Це і страшна робота, наприклад, коли оформляєте труп, є певні ритуальні процедури. Коли ви бачите поранених, які, не дай боже, при смерті — це дуже велика моральна травма, але цю роботу треба виконувати. У той період це було вкрай необхідно", — розповів Боднар.

Київ розглядав варіант розриву дипломатичних відносин із Російською Федерацією, але для цього необхідно було функції щодо захисту громадян України передати іншій державі, що представлена в Москві.

"Ми проводили "зондування" позицій, жодна з країн, яка представлена в Москві, не погодилася представляти наші інтереси, враховуючи таку кількість роботи, яку потрібно було б робити, щоби забезпечити інтереси наших громадян... Візьмемо, наприклад, Грузію, яка розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією після війни 2008 року, її інтереси представляє Швейцарія. І якщо порахувати кількість громадян Грузії та України, то це дуже велика різниця", — пояснив заступник міністра.

Боднар наголосив, що і зараз значна кількість громадян України залишається в Росії. Крім того, в російських в'язницях утримуються політв'язні з окупованого Криму, яким вкрай необхідна допомога, зокрема і дипломатів.

"Здебільшого, наша дипломатична присутність там концентрується на консульській роботі. Тобто консули забезпечують наших громадян документами, відвідують в тюрмах, а їх там сидить кілька тисяч, і плюс — політичні заручники Кремля з Криму, це представлення наших інтересів у судах, в інших інституціях. Тобто цей практичний вимір переміг емоційний наплив, щоби розірвати ці стосунки", — резюмував він.

Повна версія інтерв'ю: Допомога України та дипвідносини з РФ: "Неофициальный разговор" із новим послом України в Туреччині Василем Боднаром

Нагадаємо, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба впевнений, що розривати дипломатичні відносини з РФ на цьому етапі недоцільно.

Росія відкликала свого посла з Києва в лютому 2014 року, Україна відкликала посла з Москви в березні. Згодом була відкликана або випроваджена низка консулів. У квітні 2021 року дипломатичні відносини між РФ і Україною ще більше загострилися. Зараз у РФ залишилося кілька десятків українських дипломатів.

Читайте також: "Користі — абсолютний нуль": доцільність розриву дипвідносин із Росією прокоментував Кулеба